Об этом сообщило российское министерство транспорта, передает Би-би-си.
Транзитное движение украинских большегрузов было возобновлено в Брянской области, сообщает ведомство.
Как сообщал УНИАН, Украина и Российская Федерация договорились временно, на период с 16 февраля до 25 февраля 2016 года включительно, восстановить перемещение грузовых автотранспортных средств по территории обеих стран, которое было заблокировано несколько дней назад. Принятое решение позволит более чем 600 украинским авто, которые заблокированы на территории РФ или направляются в Украину из стран Азии, в период с 16 по 25 февраля включительно беспрепятственно вернуться в Украину.
( подробнее )
Государственное агентство автомобильных дорог Украины («Укравтодор») оценивает затраты на ремонт разрушенных в результате боевых действий в Луганской области 836 км автодорог в сумму более 4 млрд грн, сообщили в пресс-службе госагентства со ссылкой на Службу автодорог Луганской области.
Согласно сообщению, сеть автомобильных дорог общего пользования в Луганской области насчитывает около 3614 км.
По информации Службы автодорог Луганской области, за период военного конфликта в регионе было разрушено 836 км дорог общего пользования и более 20 объектов дорожной инфраструктуры (путепроводы, пешеходные и автомобильные мосты).
В пресс-службе сообщили, что глава «Укравтодора» Андрей Батищев намерен лично контролировать процесс восстановления дорожной инфраструктуры в Луганской области.
С этой целью по инициативе Батищева в конце декабря 2015 года совместно с Луганской облгосадминистрацией была создана рабочая группа по вопросам функционирования дорожно-транспортной инфраструктуры региона.
«Сейчас мы имеем первоочередной перечень дорог, которые входят в так называемый маршрут «Кольцо жизни». Именно их восстановление, по твердому убеждению Георгия Туки (губернатор Луганской области – УНИАН), является необходимым для обеспечения устойчивого сообщения между мирным населением, блокпостами и зоной разграничения. «Укравтодор» понимает всю важность и необходимость этого проекта, поэтому сейчас мы ищем необходимые средства для восстановления дорог этого маршрута, как в госбюджете, так и у иностранных доноров», – цитирует пресс-служба главу госагентства.
Читайте такжеПивоварский рассказал, когда в Украине могут появиться качественные дороги
Как сообщал УНИАН, в госбюджете на 2016 год финансирование дорожного хозяйства увеличено в два раза – до 6,6 млрд грн. Общий бюджет Государственного агентства автомобильных дорог Украины («Укравтодор») на 2016 год составит 18,7 млрд грн против 23 млрд грн, предусмотренных на 2015 год. При этом 11,945 млрд грн будет выделено на выполнение долговых обязательств по привлеченным ранее кредитам.
Общая сумма долговых обязательств «Укравтодора» перед кредиторами на начало текущего года составила около 43 млрд грн.
( подробнее )
Об этом сообщила пресс-служба российского транспортного ведомства.
"К настоящему времени приостановлено движение 197 таких автомобилей", - говорится в сообщении.
Также в Минтрансе РФ заявили, что от украинских властей не поступало никакого официального уведомления о приостановлении транзитных перевозок через территорию Украины грузовых транспортных средств, зарегистрированных в РФ.
Читайте такжеАктивисты не собираются прекращать блокаду российских фур и готовятся ко "второму этапу"
Ранее УНИАН сообщал, что Россия заблокировала движение по своей территории всех украинских автомобильных фур, кроме тех, которые двигаются в Казахстан под конвоем.
Напомним, Украина временно прекращает транзитные перевозки грузовыми автомобилями, зарегистрированными в РФ, по территории Украины. В воскресенье, 14 февраля, о решении запретить движение украинских грузовиков по территории РФ заявили в Минтранс РФ в ответ на "блокаду" российских фур в Украине.
( подробнее )
МОСКВА, 15 фев — РИА Новости. Выпуск легковых машин в России в январе 2016 года сократился в годовом выражении на 40,4% — до 48,4 тысяч единиц, говорится в сообщении Росстата.
Сокращение производства в январе относительно декабря прошлого года составило 45,1%, отмечает Росстат.
Производство грузовых машин, включая шасси, но без самосвалов сократилось в январе не так сильно — на 11,1% по сравнению с январем 2015 года, до 2,4 тысяч штук. Относительно декабря прошлого года производство сократилось на 83,7%. ( подробнее )
Об этом сообщает Министерство инфраструктуры Украины.
«В связи с ситуацией, которая сложилась с прохождением через территорию Украины грузовых транспортных средств, зарегистрированных в Российской Федерации, по результатам рассмотрения данного вопроса на правительственном совещании 12 февраля 2016 года Мининфраструктуры инициировало проведение ежедневных заседаний Оперативного штаба реагирования с участием представителей Минэкономразвития, ГФС, Госпогранслужбы, Национальной полиции и других заинтересованных органов власти. Основным заданием штаба является постоянный мониторинг ситуации и выработка согласованного предложения на рассмотрение Кабинета министров», - сказано в сообщении.
( подробнее )
Президент Украины Петр Порошенко в рамках участия в работе Мюнхенской конференции по безопасности провел встречу с премьер-министром Грузии Георгием Квирикашвили. Об этом сообщает пресс-служба главы государства.
Читайте такжеВ Минске нам напрямую заявляют, что правительства нет - Бессмертный
Собеседники обсудили актуальные вопросы двусторонней повестки дня и договорились активизировать экономическое сотрудничество, в частности развитие нового маршрута "шелкового пути", проведения в текущем году очередного заседания Совместной межправительственной украинско-грузинской комиссии по вопросам экономического сотрудничества.
Как отмечается в сообщении, Порошенко выразил благодарность грузинской стороне за предоставление гуманитарной помощи нашей стране, а также содействие в реабилитации украинских детей и раненых военнослужащих на территории Грузии.
Также Порошенко пригласил премьер-министра Грузии посетить Украину.
( подробнее )
Поезд, объединяющий маршруты поезда «Викинг» (Драугисте – Ильичевск) и поезда, курсирующего из Ильичевска в Китай в обход России через Грузию, Азербайджан и Казахстан, прибыл в город Баку (Азербайджан), сообщается на сайте Каспийского морского пароходства.
«После отправления по международному Транскаспийскому транспортному маршруту из Украины второй тестовый поезд будет отправляться из Баку 12 февраля. Поезд, состоящий из 32 вагонов, загруженных пищевыми продуктами и металлическими изделиями, 7 февраля отправился на пароме из Ильичевска по маршруту Украина – Черное море – Грузия – Азербайджан – Каспийское море – Центральная Азия», - говорится в сообщении.
В пресс-службе сообщили, что 31 вагон будет отправлен в порт Туркменбаши (Туркменистан) на пароме «Карабах», еще один вагон будет отправлен в порт Актау (Казахстан).
Как сообщал УНИАН, ранее правительство заявляло, что организованный Украиной поезд, идущий из Украины в Китай по альтернативному маршруту в обход России, может быть соединен с поездом «Викинг» сообщением Ильичевск – Клайпеда в рамках подписанного с Литвой меморандума.
Торжественное отправление грузового поезда из Украины в Китай по маршруту Великого Шелкового пути состоялось 15 января. Поезд прибыл на границу с Китаем 31 января. Обходной маршрут был разработан в начале января текущего года в ответ на действия Российской Федерации, запретившей с 4 января транзит украинских товаров по российской территории в рамках общей политики защиты российского рынка, принятой Кремлем в ответ на вступление в силу Соглашения о зоне свободной торговли между Украиной и ЕС. Соглашение о ЗСТ вступило в силу 1 января 2016 года.
Читайте такжеЯценюк: необходимо ускорить и удешевить маршрут в Китай в обход России
Поезд комбинированного транспорта «Викинг» курсирует с 2003 года по маршруту Ильичевск (Украина) – Минск (Беларусь) – Драугисте (Литва). Общая длина маршрута составляет 1766 км, время в пути – 52 часа. Поезд соединяет цепь морских контейнерных и контрейлерных линий Балтийского региона с аналогичной системой Черного, Средиземного и Каспийского морей.
( подробнее )
Хозяйственный суд города Киева отказал компании «Технический центр интернет» (ТЦИ), принимавшей участие в тендере по внедрению услуги переноса номера при смене мобильного оператора (MNP), в обжаловании результатов торгов.
Об этом сообщила пресс-служба государственного предприятия «Украинский государственный центр радиочастот» (УГЦР), которое проводило данный тендер.
«Хозяйственный суд, учитывая аргументы сторон относительно конкурсных торгов на закупку услуги MNP, пришел к выводу о том, что обеспечение иска путем запрета УГЦР совершать любые действия в рамках процедуры закупки не является мерой, адекватной заявленным требованиям», - говорится в сообщении.
Согласно данным пресс-службы госпредприятия, основной причиной отказа суда послужило то, что компания «ТЦИ» не принимала участия в повторных торгах.
Как сообщал УНИАН, 10 февраля АМКУ оставил без рассмотрения жалобу «ТЦИ» в связи с «нарушением жалобщиком требований Закона Украины об осуществлении государственных закупок». Заявление «Эс Ай Центра» комитет рассмотрит 2 марта и не позднее 18 марта примет окончательное решение по данному вопросу.
В связи с обжалованием результатов тендера в суде УГЦР сможет запустить услугу MNP не ранее августа.
О начале процедуры государственных закупок услуг создания и внедрения централизованной базы данных, необходимой для запуска услуги MNP, Госцентр объявил в сентябре 2015 года.
25 января УГЦР объявил компанию «Диалинк» победителем тендера по внедрению услуги MNP со стартовой ценой 71,8 млн грн.
В первом тендере приняли участие 4 компании: «Диалинк» с ценовым предложением 67 млн грн с НДС, «Т4в» - 62,3 млн грн, «Эс Ай центр» - 25,8 млн грн и «Технический центр интернет» - 17,7 млн грн. Однако УГЦР на заседании 5 ноября заявил, что ни один из участников не предоставил полного пакета документов, предусмотренного законом об осуществлении госзакупок, и объявил о повторном проведении конкурса.
Читайте такжеПоляки обжаловали результаты тендера на перенос номера, который выиграл "экс-охранник" Порошенко
В повторном тендере приняли участие 6 компаний: Huawei, предложившая цену с НДС 26,9 млн грн, Ericsson - 107,7 млн грн, «Диалинк» - 71,8 млн грн, «Эс Ай Центр» - 39,6 млн грн, «Т4в» - 82,3 млн и «Украинские специальные системы» - 89,3 млн грн.
Необходимость внедрения услуги переноса номера закреплена в Соглашении об ассоциации Украины с Евросоюзом.
( подробнее )
Водителям коммерческих микроавтобусов приходится выезжать на дорогу даже в сильный снегопад и гололед, ведь их ждут клиенты, пассажиры, грузы. Именно эта категория автомобилистов должна быть заинтересована в том, чтобы наилучшим образом обеспечить безопасность передвижения в сложных условиях. Резина Cordiant серии Business CW для коммерческого транспорта созданы максимально сбалансированными как по дизайну протектора, так и по составу резиновой смеси. Они максимально приспособлены для условий северных и умеренных широт. Разработчикам российской компании не понаслышке известно о сложных метеорологических условиях. Покрышки бренда изготавливаются с расчетом на то, что они выдержат перепады температур от экстремально низких до неуверенных плюсовых.
Российский производитель основную ставку делает на повышение эксплуатационных свойств и долговечности покрышек за счет применения инновационных технологий и внедрения передовых инженерных решений. Эффективность политики компании, направленной на строгий контроль качества, получила массовое одобрение, выраженное в том, что шины Cordiant установлены примерно на 20% автомобилей России. Модельный ряд покрышек постоянно расширяется и пополняется.
Одной из наиболее востребованных является линейка легкогрузовых покрышек. В этой статье сравним две шипованные покрышки Cordiant серии Business CW.
Модель Cordiant Business CW обладают отменными тяговыми и тормозными свойствами благодаря наличию большого количества острых граней, образованных зигзагообразными стенками блоков. Покрышка выполнена максимально жесткой. Центральная часть образована пересекающимися поперечными блоками, поддерживающими друг друга при маневрировании. Это дает необходимую курсовую устойчивость и стабильность движения.
Дренажная система представлена канавками сложной формы, способными перемалывать снежную кашу и эффективно отводить ее из пятна контакта. Мелкие ламели волнообразной формы предназначены для поглощения тонкой пленки талой воды на ледяной поверхности. Благодаря этому обеспечивается надежный контакт и сцепление с покрытием.
Для того чтобы шипы надежно держались в протекторе, используется якорный способ посадки и двухслойный метод крепления в протекторе. Двухфланцевые шипы устанавливаются в заводских условиях под строгим контролем специалистов.
Основной акцент в этой модели сделан на отведение воды и слякоти из-под колес на городских дорогах, которые хоть и расчищаются, но часто недостаточно и несвоевременно. Кроме того, ошиповка поверхности дает возможность уверенно держаться и на обледенелых участках.
Оптимальное распределение блоков разной величины на поверхности покрышки обеспечивает равномерность износа протектора и длительный срок службы шин. Стабилизированные блоки сложной формы в центральной части протектора дают оптимальную курсовую устойчивость и предсказуемость поведения покрышек. Ошиповка выполнена щадящей для дорожного покрытия, что вполне подходит для городских дорог.
Отдельно стоит упомянуть, что для изготовления зимних моделей марки Cordiant применяется компаунд с повышенным содержанием силики. Это гарантирует криоадаптивные свойства материала. Поэтому покрышкам не страшна зима с лютыми морозами. Водители коммерческого транспорта по достоинству оценят эти практичные, комфортные и износостойкие шиповки.
( подробнее )
За останні три роки в Державному агентстві автомобільних доріг України («Укравтодор»), змінилося чотири керівника. Всі вони як один анонсували проведення масштабної та радикальної реформи однієї з найбільш корупційних галузей вітчизняної економіки – дорожньої. Однак довести її до логічного завершення так ніхто і не спромігся.
Чому так відбувається? Що заважає реформі? З яких причин вартість будівництва доріг, попри низьку якість і мізерну зарплату працівників, наближається до рівня західних країн?
Ці та інші питання УНІАН у жовтні минулого року адресував уже новому керівнику «Укравтодору» Андрію Батищеву. Але після зухвалого нападу на нього невідомих осіб - бійка сталася у кабінеті Битищева - дуже захотілося взяти у глави «Укравтодору» інтерв`ю. Проте провести його ніяк не вдавалося. Прес-служба говорила, що то Батищев захворів, то у нього відрядження на південь країни – поїхав «чистити дороги від снігу». І дійсно, він особисто контролював ситуацію на дорогах у регіонах, які постраждали від сильного снігопаду.
Врешті-решт нам повідомили: глава «Укравтодору» надасть тільки письмові відповіді, оскільки усіляко уникає спілкування з журналістами. В результаті, ми їх отримали. Хоча деякі питання Батищев залишив поза увагою, зокрема, на яких умовах буде реструктуризовано гарантований Україною борг «Укравтодору» і хто та за що його побив в кабінеті.
Тотальна корупція вважається найбільшим лихом дорожньої галузі. Чи можна стверджувати, що рівень корупції зараз знизився? Чи закінчилась перевірка діяльності ваших попередників?
Безумовно, «Укравтодор» проводить як внутрішні контрольні заходи, так і аудит. Однак на меті цієї діяльності є не стільки перевірка результатів роботи попереднього керівництва, скільки контроль фінансової та господарської діяльності підприємств у сфері управління держагентства, адже існує чимало ризиків незаконного та неефективного витрачання бюджетних коштів.
В основному аудити проводяться за складеними планами. Інколи, якщо на те є вагомі підстави, такі як звернення громадян або правоохоронних органів, чи виробнича необхідність, коли потрібно терміново проаналізувати ситуацію, що склалася, проводяться позапланові контрольні заходи.
На сьогодні аудиторами вже перевірено Служби автомобільних доріг в Черкаській, Миколаївській, Чернігівській, Львівській та Івано-Франківській областях, де виявлено факти посадової недбалості та недостатнього контролю за використанням коштів. Внаслідок чого з керівниками САД вже розірвано трудові відносини, а матеріали передано до Генеральної прокуратури. Попереду аудити в інших областях України.
Як відомо, «Укравтодор» постійно скаржиться на хронічне недофінансування галузі. Однак, на цей рік в держбюджеті країни закладено двократне збільшення фінансування доріг - до 6,6 млрд грн. На які цілі підуть ці кошти?
Левову частку фінансового ресурсу, а саме 6 млрд грн, ми плануємо спрямувати на виконання поточного ремонту й експлуатаційне утримання автодоріг як державного, так і місцевого значення. Майже 450 млн грн мають бути спрямовані на співфінансування спільних з МФО проектів та нагляд за їх виконанням. Близько 27 млн грн закладено на погашення кредиторської заборгованості перед підрядниками за роботи з капремонту, реконструкції та будівництва доріг, виконані у минулі роки. 26 млн грн передбачено на прикладні наукові розробки у дорожній сфері, а ще 20 млн грн – здійснення контролю стану доріг та якості дорожніх робіт. Нині проект розпорядження, що регламентуватиме використання виділених коштів за зазначеними напрямами, направлено на погодження до Мінфіну та бюджетного комітету Верховної Ради.
Які взагалі плани на 2016 рік?
Планів багато. Перш за все, спільно з командою прагнемо продовжити реформування системи державного управління автодорогами. Якщо говорити більш конкретно, то у цьому році ми плануємо розпочати будівництво п`яти обходів у Полтавській області на автодорозі М-03 Київ–Харків–Довжанський. Також продовжимо капремонт і реконструкцію цієї автомагістралі у межах Полтавської та Харківської областей до смт Валки.
Крім того, з початку ремонтно-будівельного сезону плануємо провести капітальний ремонт та реконструкцію ділянки км 291+240 – км 332+052 автомобільної дороги М-12 Стрий–Тернопіль–Вінниця–Кіровоград–Знам’янка, що передбачені спільним з МБРР проектом покращення автомобільних доріг та безпеки руху. Також заплановано розпочати будівництво 5 транспортних розв’язок на автошляху M-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичi та реконструкцію ділянки автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, в обхід Житомира (км 129+000 - км 152+400).
У цілому, маємо на меті в 2016 році остаточно передати дороги місцевого значення та забезпечити їх стале фінансування завдяки створенню Дорожнього фонду.?
Депутати вже неодноразово провалювали проекти законів щодо передачі доріг в управління місцевим органам влади. Є шанси, що вони будуть схвалені парламентом? І чому це так важливо?
Передати дороги разом з джерелами фінансування та виробничими потужностями на місця необхідно тому, що місцеві органи влади краще знаються на проблемах і потребах мешканців своїх регіонів, а отже першочергові напрями спрямування отриманих ресурсів визначатимуть краще.
Одним з перших кроків до розподілу повноважень, вважаю, децентралізацію фінансування дорожнього господарства – акумулювання в місцевих бюджетах надходжень зі стягнення п’ятивідсоткового податку на роздрібний продаж підакцизних товарів - нафтопродуктів та інших видів палива, введеного на початку минулого року.
Наступний етап вбачаю в створенні чіткої норми, котра б вимагала від місцевої влади спрямовувати 100% зазначених надходжень виключно на дороги комунальної власності та місцевого значення, а не на інші потреби бюджету.
Особливо з огляду на те, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг місцевого значення й надалі фінансуватимуться з державного бюджету – в якості субвенцій, а розподіл коштів між регіонами відбуватиметься за спеціальною методикою, в основі якої розрахунки з огляду на характеристики доріг місцевого рівня – протяжність, категорія, кількість смуг руху та його інтенсивність.
В свою чергу, створення Дорожнього фонду важливо не лише для розвитку дорожньої мережі, а й для реформи дорожньої галузі в цілому. Бо саме через відсутність спеціального фонду «Укравтодор» нині не може передати дороги місцевого значення в управління місцевим держадміністраціям.
Але, нажаль, в цьому році Дорожній фонд навряд чи запрацює. 4 лютого відповідні законопроекти №2724 та №2725 було розглянуто Верховною Радою, але вони не набрали необхідної кількості голосів. Однак документи не зняті з реєстрації й нікуди не ділися – «Укравтодор» і надалі наполягатиме на їх прийнятті, оскільки без Дорожнього фонду в Україні не буде доріг. Якщо до 15 липня 2016 року ці законопроекти ухвалять, то Дорожньому фонду бути у 2017 році.
Скільки «Укравтодору» потрібно грошей, щоб в Україні з’явилися дороги?
Всім відомо, що більшу частину української дорожньої мережі було побудовано близько 40-50 років тому, за технічними вимогами того часу та з розрахунку тодішніх навантажень. Сьогодні понад 90% автомобільних доріг України потребують проведення капітального ремонту чи загалом реконструкції. За орієнтовними підрахунками наших спеціалістів, щоб привести у належний стан винятково дорожню мережу державного значення необхідно щонайменше 10-15 років і ритмічне фінансування в обсязі 40-50 млрд грн на рік.
Хотів би зазначити, що нині цільові джерела фінансування не використовуються на розвиток дорожньої мережі, а є доходною частиною загального держбюджету і спрямовуються на інші потреби держави. За підрахунками спеціалістів Міністерства інфраструктури, до держбюджету з акцизів на дороги надходить близько 35 млрд грн на рік. Саме цих коштів і не вистачає нам для приведення українських доріг до належного експлуатаційного стану.
Однак зосередитись на проведенні капітального ремонту «Укравтодор» зможе тільки після завершення реформування дорожнього господарства – передачі автодоріг місцевого значення в управління обласних рад. А у перспективі – на базовий рівень, залишивши в сфері свого управління 35 тисяч км міжнародних, національних і регіональних доріг.
Незабаром вартість будівництва доріг буде майже такою, як в Європі чи США. Чи можна чітко сказати, яка ціна будівництва і капремонту 1 км дороги?
У прив’язці до цін 2015 року орієнтовна нормативна вартість будівництва 1 кілометру автодороги І-ї категорії становила від 70 до 100 млн грн, реконструкції – 40-80 млн грн, капремонту - 20-30 млн грн, поточного середнього ремонту – 8-12 млн грн.
Можу сказати, що через дороговизну проведення капітальних видів робіт та відсутність фінансування в належному обсязі ці роботи протягом 2015 року за рахунок держбюджету взагалі не виконувалися, на відміну від поточного дрібного та аварійного, як то кажуть «ямкового», ремонту.
Чи доцільно проводити «ямковий» ремонт?
В умовах відсутності коштів на інші, більш капітальні види робіт, «ямковий» ремонт є мало не єдиним варіантом забезпечити проїзд транспортних засобів, а також подовжити строк служби українських доріг.
Чи планує «Укравтодор» запроваджувати нові підходи в сфері експлуатації доріг?
Звісно. Одним з найважливіших проектів на цей рік є проект експлуатаційного утримання за кінцевим результатом, суть якого полягає в отриманні оплати не за виконані роботи, а за стан дороги та її елементів упродовж визначеного періоду.
Де проводитиметься цей експеримент?
Цей експеримент проводитиметься на ділянці Київ-Броди автодороги М-06 Київ–Чоп, на ділянці Київ–Бориспіль автомобільної дороги М-03 Київ–Харків–Довжанський, а також на автошляху М-07 Київ–Ковель–Ягодин з 19 по 505 кілометр. Хотів би зазначити, що якщо ми матимемо позитивні результати, то у наступному році така форма експлуатації запрацює на більшості дорогах державного значення.
Яка сума боргових зобов'язань «Укравтодору» перед кредиторами на сьогоднішній день?
Станом на початок року, за валютним курсом 1$ – 26,1 грн кредитний портфель Держагентства автомобільних доріг України нараховував близько 43 мільярдів гривень, більша частина яких – кредити МФО, запозичені на вигідних і багаторічних умовах протягом 2000-2012 років на відновлення декількох автодоріг, що співпадають з транснаціональними коридорами.
Що стосується решти позик – це кредити вітчизняних та іноземних банків, залучені державою або під державні гарантії на розвиток дорожньої мережі у період з 2005 по 2011 рік, а також облігації, випущені «Укравтодором» і розміщенні в українських банках у 2012-2013 роках.
На що були витрачені кредитні кошти МФО та які проекти продовжують реалізовуватися?
За рахунок МФО було профінансовано та продовжує фінансуватися ціла низка інфраструктурних проектів: три проекти Європейського банку реконструкції та розвитку з Європейським інвестиційним банком, в ході яких був проведений капітальний ремонт автодороги М-06 Київ-Чоп; перший та другий проекти покращення доріг та безпеки руху, ініційовані Міжнародним банком реконструкції та розвитку, в рамках яких вже проведено капремонт та реконструкцію ділянки автодороги М-03 Київ-Харків–Довжанський від Борисполя до Лубен, наразі продовжуються роботи на ділянці Лубни–Полтава.
Крім того, зараз реалізуємо спільний проект ЄБРР та ЄІБ – «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автодоріг на підходах до Києва», в межах якого буде проведено реконструкцію частини автодоріг М-01 Київ-Чернігів, М-05 Київ-Одеса, М-06 Київ-Чоп, М-07 Київ-Ковель, Н-01 Київ-Знам’янка та Р-02 Київ-Іванків, а також продовжено проект з утримання ділянки дороги М-06 Київ-Чоп та її експлуатації за кінцевим результатом.
У минулому році активно обговорювалася ініціатива змінити технологію будівництва доріг - асфальтобетонну на бетонну. Навіть з'явилися деякі проекти, однак процес не пішов далі. «Укравтодор» відмовився від цього задуму?
Справа у тому, що будувати бетонні дороги на 30-50% дорожче за асфальтобетонні, але строк їх експлуатації у 2-3 рази довший. Саме велика різниця у ціні – це найбільш впливовий фактор, який не дозволяє нам використовувати цю технологію у більшій кількості проектів.
Чому дорожники не використовують інші матеріали, наприклад, цементобетон, що не містить бітумів та є набагато міцнішим?
Використовують, проте здебільшого на дорогах з важким та інтенсивним рухом. Адже світовий та вітчизняний досвід свідчить, що економічно доцільним по сумі затрат на будівництво та ремонти цементобетонне покриття є виключно на дорогах з важким та інтенсивним рухом.
Так, наприклад, зовсім недавно з використанням цементобетону було відремонтовано понад 150 км дороги Київ-Ковель у межах Житомирської області. Взагалі в Україні існує близько 1,5 тисячі км автомобільних доріг з таким типом покриття.
У листопаді 2015 року Кабмін заборонив рух автодорогами вантажівок вагою понад 40 тон. Чи порушували водії цю заборону? Скільки вже було нараховано штрафів за перевантаження?
Нажаль, перевізники постійно порушують цю заборону, тим самим пришвидшуючи руйнування і без того не найкращого стану мережі доріг країни. За даними Укртрансінспекції, яка займається безпосереднім контролем за дотриманням габаритно-вагових параметрів та стягненням штрафів, лише з січня по вересень 2015 року було виявлено майже 2 тисячі порушень.
Ми намагаємось порозумітися з перевізниками. Для цього на замовлення Міністерства інфраструктури наші спеціалісти розробили спеціальну мапу автомобільних доріг загального користування держзначення, де позначено шляхи руху вантажівок до 40 тон, щоб перевізники могли розробити більш зручні для себе... ( подробнее )