Гуманитарная ситуация на Донбассе ухудшается - Апакан

Председатель Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине, посол Эртугрул Апакан утверждает, что гуманитарная ситуация на востоке Украины ухудшается, стороны вооруженного конфликта на Донбассе должны удвоить усилия для поиска мирного решения.

Как передает корреспондент УНИАН, об этом он сказал на пресс-конференции в Вене после выступления перед Постоянным советом ОБСЕ относительно ситуации на востоке Украины.

Посол заявил, что, к сожалению, наблюдатели миссии фиксируют все больше случаев ведения боевых действий на востоке Украины.

“Мы видим ухудшение гуманитарной ситуации, и все больше людей надеются получить гуманитарную помощь, и, конечно, количество внутренне перемещенных лиц составляет около 1,4 миллиона. Также 900 тыс. человек являются беженцами”, - заявил Апакан.

В этой связи он подчеркнул, что все стороны на Донбассе должны “удвоить свои усилия для  решения кризиса”. Таким образом, по его убеждению, полная имплементация Минских соглашений сейчас является более важной, чем раньше.

( подробнее )

Ученые впервые вырастили человеческий мозг в лабораторных условиях

Ученые в США впервые вырастили в лабораторных условиях человеческий мозг. Органоид, выращенный из клеток кожи, размером чуть больше чем горошины.

Однако функционально и структурно почти идентичен мозгу пятинедельного человеческого плода, передает Би-би-си. От органоида отходит зародышевый спинной мозг и глаз.

Читайте такжеУченым удалось получить самое подробное видео клеток мозга (видео)

Как объясняют ученые, сознания протомозок не имеет, а эксперименты над ним помогут испытать новые подходы к борьбе с болезнью Альцгеймера.

"Мы давно работаем над решением самых сложных проблем, связанных с заболеваниями мозга, которые причиняют много боли и страданий. Появление этой модели мозга обещает прорыв в медицине", - сказал руководитель исследовательской группы Рене Ананд из Университета Огайо.

( подробнее )

Китай упростит правила регистрации инновационных лекарственных средств

Власти Китая намерены ускорить процесс регистрации инновационных лекарственных препаратов, что сделает рынок КНР более привлекательным для международных фармкомпаний.

Ожидается, что фармпроизводители смогут претендовать на ускоренное рассмотрение заявки на одобрение ЛС, если его предполагаемая стоимость на рынке КНР не будет превышать цену в стране-производителе и на сопоставимых рынках, пишет Ремедиум, ссылаясь на информацию в Bloomberg. Также, согласно постановлению Государственного совета КНР, будут упрощены правила проведения клинических исследований новых медикаментов.

В первую очередь право на ускоренную регистрацию получат препараты для лечения ВИЧ, онкологических, инфекционных и орфанных заболеваний. В настоящее время на рассмотрении регуляторных органов КНР находится около 21 тыс. заявок. Планируется, что решения по ним будут приняты к концу 2016 года.

Новые правила разрешают международным фармкомпаниям одновременно проводить клинические исследования в Китае и других странах. Также станет возможным предоставление в контрольные ведомства КНР данных международных КИ. 

( подробнее )

Почему люди грызут ногти

Обкусывание ногтей некрасиво, негигиенично, а если перестараться, то и больно. Так почему же люди это делают?

Так почему же люди это делают? Проблему для BBC Future исследует психолог Том Стаффорд, признающийся, что и сам подвержен этой неприятной привычке.

Что общего между бывшим премьер-министром Великобритании Гордоном Брауном, певицей Бритни Спирс и бывшей первой леди США Жаклин Кеннеди? Все они самозабвенно кусают или кусали ногти.

Я лично этой своей привычкой не горжусь. Людям неприятно наблюдать, как кто-то грызет ногти. Это негигиенично и иногда даже больно, если увлечься и откусить слишком много. Я пытался бросить это дело множество раз, но мне так и не удалось.

Недавно я задумался над тем, что же превращает людей в таких отвратительных грызунов собственных ногтей, как я? Неужели нам не хватает силы воли? Может быть, мы просто более нервные? Или голодные? А вдруг где-нибудь в анналах психологических исследований лежит ответ на мой вопрос? Может быть, там даже есть намеки на то, как мне от этой отвратительной привычки избавиться?

Читайте такжеУлыбаясь, мы приносим пользу своему здоровью

Моя первая же попытка покопаться в научной литературе навела меня на медицинский термин, которым обозначается привычка грызть ногти - онихофагия.

Психиатры классифицируют эту привычку как расстройство контроля над импульсами. Это нарушение психики похоже на так называемое обсессивно-компульсивное расстройство. Но касается это лишь тяжелых случаев, когда необходима помощь психиатра. К этой же категории относятся случаи трихотилломании - навязчивого щипания кожи или вырывания собственных волос.

Я до такой тяжелой стадии не дошел и принадлежу к большинству обыденных кусальщиков ногтей, у которых эта привычка не приводит к серьезным последствиям.

До 45% тинейджеров обкусывают ногти. И у многих из них характер не сахар. Но не будете же вы заявлять, что почти половине людей в этом возрасте срочно нужна врачебная помощь!

Я хочу понять ту сторону явления, которая не связана с психическими расстройствами. Разобраться в причинах тех случаев, когда вредная привычка не приобретает болезненный характер, но неприятна, и поэтому от нее хочется избавиться.

Мама виновата

У психотерапевтов, конечно же, есть свои теории относительно причин обкусывания ногтей. Зигмунд Фрейд приписывал эту привычку неудовлетворению так называемой оральной стадии - периода развития ребенка от рождения до примерно 18-месячного возраста.

Это типично для теорий Фрейда: оральная фиксация связывается с множеством причин - таких, как недостаточно кормление, слишком долгое кормление грудью или проблематичные отношения с матерью. По Фрейду эти проблемы выражаются целым набором симптомов - не только обкусыванием ногтей, но и саркастическим характером, курением, алкоголизмом и тягой к оральному сексу.

Другие психотерапевты предполагают, что обкусывание ногтей - это следствие нервного напряжения или даже выражение направленной внутрь себя агрессии. Согласно их теории это - легкая разновидность членовредительства.

Как и большинство психодинамических теорий в психиатрии, эти объяснения могут быть верными, но абсолютных доказательств их правильности нет. Для меня еще более существенно то, что все эти теории не предлагают никаких методов избавления от вредной привычки.

Мне уже немного поздно вносить коррективы в мое кормление грудью, я кусаю ногти, даже когда я абсолютно расслаблен, мне трудно применить какую-либо из этих теорий к себе, и поэтому легкого решения этой проблемы я не вижу. Я уже не говорю о том, что нет никаких примеров успешного лечения, основанного на какой-либо из этих теорий.

Я готов продолжить свое расследование, но, к сожалению, после первых обнадеживающих находок след обрывается. Поиски в научных библиотеках приводят лишь к нескольким работам, посвященным лечению привычки грызть ногти.

В одной из работ сообщается о пользе курса лечения, направленного на осознание этой вредной привычки. Но, кроме этого, нет почти ничего. Некоторые из статей на эту тему даже начинаются с признания: научной литературы в этой сфере на удивление мало.

Откуда эта привычка?

Учитывая нехватку научных исследований, я решил выдвинуть собственную гипотезу того, почему люди грызут ногти и как их от этого отучить. Вот она. Назовем мой подход "антитеорией".

Я предполагаю, что у привычки обкусывать ногти причины, как таковой, нет. Это не проблемы с грудным кормлением в младенчестве, это не хроническое беспокойство и не недостаток материнской любви.

Преимущество моего подхода в том, что нет нужды искать общие черты у меня, премьер-министра Брауна, бывшей супруги президента США и исполнительницы песни "Hit Me Baby One More Time". Я думаю, что вместо этого более продуктивно будет предположить, что обкусывание ногтей - это просто результат случайного сочетания сразу нескольких факторов, в результате вызывающих у человека эту плохую привычку.

Прежде всего, поднести палец ко рту очень легко. Это одно из наиболее часто повторяющихся движений во время еды или при уходе за собой. Следовательно, это движение контролируется базисными, основными связями в головном мозге. Это значит, что такое движение может легко превратиться в автоматическую реакцию.

Кроме того, в обкусывании ногтей есть элемент некоего "ухода за собой". Мы таким образом сохраняем ногти короткими. Поначалу это может быть даже кажется приятным, хотя в результате можно основательно испортить себе ногти.

Этот элемент "вознаграждения" в сочетании с легкостью самого движения означает, что привычку очень легко развить. Если не считать прикосновения к своим половым органам, трудно представить себе более легкую возможность доставить себе мимолетное удовольствие. К тому же в школе на обкусывание ногтей никто не обращает внимания - грызи сколько хочешь.

Как только эта привычка возникает, она быстро становится рутинной. А в жизни, как известно, полно ситуаций, когда у вас рот и обе руки абсолютно свободны и занять их нечем.

При таком объяснении природы этой привычки на какое-либо лечение надеяться не приходится. Большинство людей, пытающихся с ней бороться, по крайней мере, раз в день теряют концентрацию и опять начинают кусать ногти.

На мой взгляд, обкусывание ногтей не является следствием черты характера или рудиментом какого-либо поведения, полезного с точки зрения эволюции.

Обкусывание ногтей - это следствие особенностей анатомического строения нашего тела, того, насколько естественно движение руки ко рту - и с точки зрения импульсов в нашем мозгу, и с точки зрения психологии привычки.

Признаюсь, я грыз ногти, когда писал эту статью. Как видите, иногда даже хорошая теория не помогает.

Об авторе. Том Стаффорд читает лекции на факультете психологии Шеффилдского университета (Англия). Он соавтор бестселлера MindHacks и ведет одноименный блог.

( подробнее )

Жири чи вуглеводи: без чого легше схуднути

Зменшення жирів у раціоні краще сприяє схудненню, аніж обмеження вживання вуглеводів, свідчить американське дослідження.

Вчені ретельно проаналізували результати людей, які дотримуються контрольованих дієт, дослідивши кожен шматочок їжі, кожну хвилину вправ і кожен їхній вдих та видих, пише ВВС.

Обидві дієти, проаналізовані Національнім інститутом здоров'я, сприяли втраті ваги при зменшенні калорій, але люди худнули більше, якщо скорочували споживання саме жирів.

Раніше стверджували, що обмеження вуглеводів є найкращим способом позбутися зайвої ваги, адже це змінює обмін речовин в організмі.

Існує теорія, що зменшення вуглеводів сприяє зниженню рівня інсуліну, що, у свою чергу, сприяє зменшенню жирової тканини.

"Всі ці речі дійсно відбуваються при зменшенні вуглеводів, і ви дійсно втрачаєте вагу, але не так сильно, як тоді, коли ви обмежуєте вживання жирів", - каже провідний дослідник доктор Кевін Голл з американського Національного інституту діабету, шлунково-кишкових і ниркових хвороб.

У рамках дослідження 19 людям, що страждають від ожиріння, спочатку давали 2 700 калорій на день.

Потім, протягом двох тижнів вони застосовували дієти, у яких кількість спожитих калорій скорочувалась на третину, шляхом зменшення або вуглеводів, або жирів.

Вчені проаналізували кількість кисню і двоокису вуглецю, що їх видихали учасники дослідження, а також вміст нітрогену у їхній сечі, щоб точно розрахувати хімічні процеси, що відбуваються у їхніх організмах.

Cell Metabolismпоказали, що після шести днів кожної дієти ті, хто скоротив споживання жирів, втратили в середньому 463 грамів жиру - на 80% більше, ніж ті, хто зменшили споживання вуглеводів і в середньому втрачали 245 грамів.

Утім, доктор Голл каже, що немає жодної "метаболічної" причини обирати низьковуглеводну дієту.

Водночас дослідження показують, що в реальному світі, де дієти менш суворо контролюються, люди можуть втратити більше ваги за рахунок зниження споживання вуглеводів.

Доктор Голл розповів сайту BBC News: "Якщо легше дотримуватися однієї дієти, ніж іншої, і в ідеалі робити це постійно, то вам краще обрати цю дієту".

Наразі він аналізує результати томографії головного мозку учасників, щоб побачити, як дієти впливають на цінність їжі.

Доктори Сьюзен Робертс і Саї Дас з Університету Тафтса в коментарі зазначили, що дискусія навколо дієт була джерелом "інтенсивних суперечок".

Вони сказали, що дослідження "розвінчало" багато уявлень про те, що низьковуглеводні дієти є кращими, але про довгостроковий вплив говорити ще зарано.

Дослідники додають: "Найважливішою тезою зараз, мабуть, є та, що деякі вуглеводи є цілком прийнятними, особливо здорова їжа з цільного зерна з низьким глікемічним індексом".

Професор Сьюзан Джебб з Оксфордського університету каже: "Дослідники дійшли справедливого висновку, що найкращою дієтою для схуднення є та дієта, якої ви можете дотримуватися".

"Усі дієти "працюють", якщо ви будете дотримуватися плану харчування, який скорочує калорії, чи то від жирів, чи від вуглеводів. Адже легше сказати, ніж насправді дотримуватися дієти, особливо з огляду на тривалий час, необхідний для схуднення", - переконаний науковець.

( подробнее )

Рождение ребенка влияет на родителей хуже, чем развод и безработица - исследование

Согласно исследованию германских ученых, опубликованному в журнале Demography, в первый год после рождения ребенка эмоциональное состояние его родителей ухудшается сильнее, чем после развода, потери работы и даже смерти супруга

Ученые пытались найти причину противоречия между тем, что подавляющее большинство немцев говорят, что хотят иметь не менее двух детей, тогда как уровень рождаемости в стране остается крайне низким., пишут Новости Израиля.

Исследование, в котором приняли участие 2.016 немцев, показало, что если в течение года, предшествующего рождению первого ребенка, большинство пар чувствуют себя счастливее, то в течение года или двух после рождения первого ребенка 70% пар чувствуют себя гораздо менее счастливыми, чем до рождения ребенка.

( подробнее )

Ожирение вызывает сбой биохимических процессов в мозге

Американские специалисты уверены, что ожирение провоцирует снижение выработки в мозге гормона альфа-МСГ, отвечающего за функцию сжигания калорий. 

Именно по этой причине борьба с лишним весом становится настолько сложной, пишет med2.ru.

Такие выводы ученые сделали после проведения эксперимента на грызунах, страдавших от ожирения. Как выяснилось, в их организме было слишком мало гормона альфа-МСГ, который подавляет аппетит и вырабатывает гормон ТРГ, заставляющий щитовидную железу сжигать калории. 

Читайте такжеДетям, воспитанным бабушками, угрожает ожирение

Эксперты провели дополнительные исследования, чтобы установить, по какой причине возникает дефицит гормона. В течение 12 недель они держали группу крыс на высококалорийной диете, другую группу кормили сбалансированной пищей. После этого они стали изучать уровень гормонов и физиологию клеток мозга грызунов. 

Как выяснилось, у крыс, страдающих лишним весом, была нарушена эндоплазматическая сеть в клетках, которая необходима для выработки альфа-МСГ. Это и стало причиной потери контроля над аппетитом и стимуляции сжигания калорий. Лишний вес в данном случае повышал аппетит еще больше. Те же процессы происходят и с человеком. 

Отметим, ученым удавалось восстановить уровень необходимого гормона у грызунов. Но для людей этот метод не подходит, поскольку имеет ряд побочных действий. 

( подробнее )

Егоїзм та психопатія мають високу генетичну обумовленість

Чому деякі люди надзвичайно егоїстичні, деспотичні та недоброзичливі?

 Кореспондент BBC Future розмовляє із науковцем, який вивчає найтемніші сторони людського розуму.

Якби вам запропонували відправити нешкідливих жучків у кавомолку, ви би погодились? А якби у жучків були імена, і ви би чули, як хрускотять їхні панцири? І чи могли би ви оглушити людину нестерпним шумом і отримати збочене задоволення від того, що завдали їй болю?

Це лише деякі з тестів, за допомогою яких Делрой Польюс вивчає "темну природу" людської особистості.

По суті, він намагається відповісти на запитання, яке цікавить багатьох – чому деякі люди отримують задоволення від жорстокості? І йдеться не лише про психопатів і вбивць, але й про шкільних хуліганів, інтернет-тролей і навіть шанованих членів суспільства, таких як політики або поліцейські.

Ми легко і швидко навішуємо ярлики. "Часто ділимо людей на ангелів або дияволів, бо нам легше сприймати світ у чорно-білій палітрі", – розповідає доктор Польюс з Університету Британської Колумбії в Канаді. Хоча він і не виправдовує жорстокості, але вивчає її відсторонено і допитливо, як зоолог, який спостерігає за отруйними тваринами. Науковець розробляє класифікацію ("таксономію", як він це називає) повсякденного зла.

Інтерес науковця до темних рис людського характеру почався з вивчення нарцисизму – надзвичайного егоїзму і марнославства, яке змушує людей інколи доволі агресивно захищати почуття власної гідності.

Трохи більше ніж десять років по тому аспірант пана Польюса Кевін Вільямс запропонував дослідити, чи є зв'язок між егоїзмом і двома іншими неприємними рисами – макіавеллізмом (холоднокровним маніпулюванням людьми) і психопатією (бездушною нечутливістю до почуттів інших). Разом науковці виявили, що ці три риси є значною мірою незалежними, хоча іноді й поєднуються в одній особистості, утворюючи справжню "темну тріаду".

Дивно, наскільки відвертими часом бувають учасники експериментів доктора. Його анкети, як правило, містять такі твердження – "Я люблю чіплятися до слабших за мене людей" або "Краще б ви не відкривати мені свої секрети". Респондентам треба погодитися чи не погодитися з цими твердженнями.

Напевно, зізнаватися в такому соромно, але люди, принаймні в лабораторії, щиро розповідають про свої неприємні риси, і їхні відповіді, здається, і справді відповідають знущанням в реальному житті – як у підлітковому, так і в дорослому віці.

Ті, хто має, наприклад, деспотичні та психопатичні риси також більше схильні до невірності в шлюбі, а також частіше за інших користуються шпаргалкамина іспитах.

Доктор Делрой Польюс вивчає насамперед повсякденне зло, а не кримінальні чи психіатричні випадки, тому досліджувані ним риси важко розпізнати на першій зустрічі. "Ці особистості навчилися виживати в суспільстві, тому вони вміють контролювати себе, щоб не потрапити у халепу. Та їхні риси характеру все одно виявляються тут чи там".

Наприклад, ті з респондентів, чиї анкети демонструють нарцисичні риси, схильні перебільшувати свої чесноти і вихвалятися – стратегії, які допомагають їм підвищити відчуття власної гідності.

Під час деяких експериментів доктор Польюс розповідав учасникам якусь вигадану теорію, і вони швидко починали вдавати, що добре знаються на ній. А коли він викривав їхню брехню, це викликало відверте незадоволення.

"Це вражає, але саме ці риси і дозволяють їм підтримувати завищену самооцінку".

Перші результати дослідження доктора Польюса привернули увагу і викликали море нових запитань. Наприклад, чи з'являються ці огидні риси від народження?

Вчені порівняли риси особистості однояйцевих і різнояйцевих близнюків і виявили, що егоїзм та психопатія мають доволі високу генетичну обумовленість. Хоча розвиток деспотичних рис радше залежить від навколишнього середовища – маніпулювати людьми ми вчимося у інших.

Читайте такожЛіки можуть впливати на характер людини

Утім, якою б не була спадковість, вона не знімає з нас відповідальності за свої дії. "Я не думаю, що якщо хтось народився з генами психопатії, то вже нічого не може з цим вдіяти", – каже Мінна Ліонз із Ліверпульського університету.

Популярність антигероїв масової культури – Джеймса Бонда, Дона Дрейпера (серіал "Божевільні") або Джордана Белфорта (фільм "Вовк з Волл-стріт") – свідчить про те, що "темні особи" мають сексуальну привабливість. А наукові дослідження підтверджують цю думку.

Дещо прояснити про тип особистості може і ще одна базова людська характеристика – "жайворонок" ви чи "сова". Доктор Ліонз та її студентка Емі Джонс з'ясували, що "сови" – люди, які пізно лягають і не можуть рано встати – частіше за інших мають риси "темної тріади".

Вони схильні ризикувати (один із проявів психопатії), нерідко є деспотичними (ознака макіавеллізму) і, як типові нарциси, експлуатують ближніх.

Зв'язок між біоритмами і рисами характеру можна пояснити з точки зору еволюції: можливо, темні особистості мали більше можливостей красти, маніпулювати і заводити таємні сексуальні зв'язки, поки інші спали, тому вони і стали нічними створіннями.

Правда це чи ні, Делрой Польюс впевнений: такі люди завжди знайдуть свою нішу. "Людське суспільство настільки складне, що існують різні способи досягти успіху з репродуктивної точки зору. Одні намагаються бути милими, інші – поганими", – пояснює він.

Нещодавно вчений спробував проникнути ще далі в найпотаємніші закутки людського розуму. "Ми спробували вийти за рамки, і почали ставити більш радикальні запитання", – розповідає він.

Під час експерименту деякі люди охоче визнавали, що можуть завдати болю іншим лише заради власного задоволення.

Важливо відзначити, що подібні тенденції не є проявом нарцисизму, психопатії або макіавеллізму. Схоже, вони відносяться до окремого типу – "повсякденного садизму". Таким чином в колекції доктора Польюса з'явилася ще одна темна риса, і він почав називати свою систему "темною четвіркою".

За допомогою "жукомолки" вчений і його колеги перевірили свою теорію на практиці. Насправді, жуки в кавомолці не потрапляли на леза, а машина просто видавала звуки, які нагадували хрускіт панцирів. Але учасники експерименту про це не знали.

Більшість випробовуваних відчували справжню огиду і відмовлялися від цього завдання, тоді як інші, навпаки, виконували його з задоволенням. "Вони не тільки хотіли завдавати жукам шкоди, вони просили ще, – каже доктор Польюс. – Інші ж вважали завдання настільки огидним, що навіть не хотіли залишатися в цьому приміщенні". Важливо, що ті, кому подобалося перемелювати жуків, показали високі результати і в тестах на садистські нахили.

Звісно, одним із контраргументів може бути той факт, що раціональна людина не має дуже перейматися через долю жуків. Але група вчених придумала ще один експеримент – комп'ютерну гру, в якій учасники могли "покарати" суперника гучним звуком в навушниках.

Це було не обов'язково, випробуваним, навпаки, доводилося виконати виснажливе лінгвістичне завдання, щоб заслужити право застосувати це покарання. Але, на подив доктора Польюса, побутові садисти охоче за це бралися. "Ми спостерігали не тільки бажання, але й мотивацію, прагнення докласти додаткові зусилля, щоб отримати можливість заподіяти шкоду іншим".

Цю жорстокість ніяк не провокували, вона не приносила жодної особистої вигоди – випробувані робили це заради задоволення.

Вчений вважає, що його дослідження має пряме відношення до інтернет-тролів. "Вони дуже нагадують побутових садистів, бо витрачають свій час на пошуки людей, яким можна завдати болю".

І справді, анонімне опитування інтернет-тролів показало, що у них яскраво виражені риси "темної четвірки", і особливо - повсякденний садизм.

А головна мотивація в них – прагнення отримати задоволення. Під час експерименту з "жукомолкою" з'ясувалося, що побутові садисти загалом мають дуже слабку емоційну реакцію на приємні життєві події. Можливо, акти невмотивованої жорстокості – це спроба подолати таку емоційну перешкоду.

Дослідженнями доктора Польюса зацікавилися поліція і військові, які хотіли би об'єднати з науковцем зусилля і спробувати знайти пояснення того, чому деякі люди зловживають владою.

"Можна припустити, що такі індивіди свідомо обирають роботу, на якій отримують змогу робити іншим боляче", – пояснює вчений. Якщо це справді так, то подальші дослідження можуть допомогти виявляти таких кандидатів на етапі прийому на роботу.

Доктор Польюс зараз захоплений новим дослідженням, присвяченим "високоморальному макіавеллізму" і "суспільно корисному нарцисизму" – коли люди, які мають темні риси характеру, обертають їх нібито на благо інших.

У деяких ситуаціях безжалісність необхідна. "Прем'єр-міністр не може з усіма цяцькатися: іноді доводиться грати в обхід правил і заподіювати незручності, а часом навіть поводитися бридко заради вищих цілей", – вважає науковець.

Темні особистості часто володіють енергією і впевненістю, яка дозволяє їм досягати задуманого. І навіть у матері Терези характер був сталевий, каже дослідник. "Суспільству не допоможеш, мирно сидячи вдома на дивані", - вважає він.

Читайте такожПсихологи назвали головну причину агресивності дітей

Отже, світ не можна розділити на чорне і біле, і доктор Польюс охоче вивчає відтінки сірого. У якомусь сенсі це для нього питання не лише професійне, а й особисте. Він зізнається, що в його характері також є темні риси – наприклад, йому подобається дивитися жорстокі види спорту, як-от бої без правил.

"Я швидко зрозумів, що за власною дослідницькою шкалою набрав би доволі високий результат, – відверто каже він. – Як науковцю мені подобається розбиратися в таких речах. Тому я і вирішив досліджувати темну сторону людської особистості".

( подробнее )

Африка отмечает год без полиомиелита

Прошел год с тех пор, как в Африке был обнаружен новый случай заболевания полиомиелитом. 

Последний случай заболевания был зарегистрирован в Сомали 11 августа 2014 года. Теперь в мире остались всего две страны, где регулярно регистрируются новые случаи полиомиелита, - Пакистан и Афганистан, сообщает ВОЗ.

В последние годы борьба с полиомиелитом в Африке становилась все более успешной, однако оставалась одна африканская страна, Нигерия, в которой ни разу не удавалось уничтожить вирус окончательно.

Читайте такжеВ Украине 1,5 млн детей не полностью вакцинированы от полиомиелита

Нигерийские власти с помощью ВОЗ и других гуманитарных организаций применили более строгий подход к всеобщей вакцинации населения, а также заручились поддержкой религиозных лидеров и вождей племен.

Последний случай заражения полиомиелитом в Нигерии был зарегистрирован 24 июля 2014 года.

( подробнее )

Ученые выяснили, когда начинает стареть человек

Специалисты из различных американских университетов в результате крупномасштабных исследований выяснили, что человек начинает стареть в 26 лет.

Ученым удалось установить, что решающее значение на запуск механизмов старения оказывают гены, пишет med2.ru.

Экспертами были проанализированы данные здоровья людей рожденных в возрасте 26, 32 и 38 лет. Специалисты Университета Дьюка установили, что процесс старения у всех трех возрастных групп начинался уже в 26 лет. Главными причинами этого природного процесса являются не плачевное состояние экологии, не загрязнение окружающей среды, а именно генетика. Ученными этого университета были тщательно изучены основные показатели здоровья этих групп населения. В качестве главных были взяты такие показатели, как: скорость обменных процессов, уровень иммунитета, состояние внутренних органов, результаты физиологических тестов (частота дыхания, частота сердечных сокращений, предельный уровень нагрузки). 

Во время эксперимента ученым удалось провести параллель между состоянием здоровья и биологическим возрастом человека. Если человек был здоров, то его биологический возраст мог составлять 30 лет, при реальном возрасте в 38 лет. У некоторых участников этого эксперимента показатели были намного хуже. При реальном возрасте 35 лет биологический возраст составлял 65 лет. Первые признаки этого необратимого процесса ученые обнаружили у этих людей уже в 26 лет. Предполагается даже что эта группа людей может стареть сразу на 3 биологических года за один. Главным критерием определения таких участников эксперимента стал плохой результат тестов на координацию движений. 

По мнению экспертов этого университета, дальнейшее развитие исследований в этой области нельзя прекращать, они смогут помочь более детально изучить все механизмы старения в организме человека. Главный координатор этого исследования профессор университета Дьюка выразил надежду, что будущие поколения продолжат разработку этих теорий и помогут полностью остановить процесс старения. 

Хотя исследования, которые проводились ранее, показывали практически противоположные результаты. Только у 20% процентов участников эксперимента старение было вызвано генетическими факторами. Остальные же были подвержены преждевременному старению из-за неправильного питания и загрязненной окружающей среды. 

( подробнее )